Куточок правових знань ON-line

Про інтернет та соціальні мережі

Сьогодні неможливо уявити своє життя без комп'ютера. Вони оточують нас всюди: на роботі, вдома, в лікарні, метро, магазині. Незаперечним є той факт, що комп'ютерна техніка в значній мірі полегшує життя людині.

Однак не все так прекрасно, як може здатися

Комп'ютери шкодять здоров'ю людини - цей факт давно доведений. Сьогодні все більше побоювання викликає аж ніяк не випромінювання, а повсюдне поширення Інтернету. Сучасна молодь шукає в мережі зовсім енциклопедичні дані - її приваблюють соціальні мережі. Шкода від них вже помітна - чи давно ви бачили групу підлітків, що грають у дворі у футбол або просто зайнятих спілкуванням на лавочках? Все давно відійшло в минуле. Та й навіщо їм виходити на вулицю, якщо все можна сказати, не виходячи з кімнати?

Шкода соціальних мереж

Чи варто говорити про шкоду фізичну? Тривале сидіння за комп'ютером надзвичайно небезпечно для всіх, особливо для молодих людей, у яких ще остаточно не сформувався кістяк. Зверніть увагу на те, як ви чи ваша дитина сидить на стільці? Він сутулиться або горбиться, мружить очі, вдивляючись в монітор - так він може не рухатися більшу частину дня, нескінченно читаючи те, що пишуть його знайомі.

З часом порушується постава, зір, часто болить голова і так далі...

Інша сторона медалі

Це звичайно дуже зручно, коли ти в будь-який момент можеш написати далекому родичу або знайомому за кордоном. Але більшість з нас щодня пише і тим, хто знаходиться зовсім поруч, з ким можна зустрітися або хоча б подзвонити. Шкода соціальних мереж полягає і в тому, що людина забуває про живе спілкування. Всі це усвідомлюють, але не можуть або не хочуть нічого з цим зробити. В результаті наше звичайне життя перетворюється на віртуальне.

Масштаби шкоди, завданої соціальними мережами величезні:

діти розучилися заводити друзів,
не підтримують зв'язок із суспільством,
їх відносини зводяться до порівнянь, чий новіший комп'ютер або сучасніше гра, у кого більше друзів в тій чи іншій мережі.

Багато батьків спочатку не звертають на це уваги, адже дитина зайнята і не заважає їм. Бити тривогу починають тоді, коли вже пізно щось змінювати. Ймовірно, поряд з лікуванням від алкоголізму і ігроманії, незабаром лікуватимуть залежність від комп'ютера.

Повну картину катастрофи можна буде побачити в найближчому майбутньому. Діти підросли, але, просидівши все своє недовге життя за комп'ютером, так і не отримали необхідних навичок спілкування та виживання в реальному житті, суспільстві. Шкода соціальних мереж тепер стає очевидною. Молоді люди з віртуальних систем не вміють знайомиться, їм складно будувати відносини і заводити сім'ї - вони звикли ховатися за монітором.

Дозволяти чи забороняти, контролювати або відпустити у вільне плавання - кінцевий вибір залишиться за батьками. Головне, щоб життя дитини було яскравим, насиченим та цікавим. Тоді віртуальний світ соціальних мереж стане доповненням до світу реального і, можливо, справді дасть дитині багато корисного.

Про соціальні мережі. Порівняймо!

Плюси:

Можливість спілкуватися з друзями, рідними і близькими. Особливо, якщо вони знаходяться в іншому місті або країні.
Саморозвиток і навчання. У соціальних мережах багато інформації у вигляді пізнавальних фільмів, книг, програм для вивчення мов, уроків і майстер класів.
Комп'ютерна грамотність. Користуючись соціальними мережами, дитина в формі гри вивчає деякі основи комп'ютерної грамотності, і вчитися працювати з додатками.

Мінуси:

Небажаний контент. Агресія, насильство, порнографія, - на жаль, інформації подібного роду в мережі предостатньо. Згідно з дослідженнями, ВКонтакте - соціальна мережа, найбільш небезпечна для дітей в цьому плані.
Залежність від соціальної мережі. Занадто довге проведення часу в соціальних мережах загрожує залежністю. За статистикою в Україні кожна п'ята дитина витрачає на соцмережі в сумі один день в тиждень. Залежність загрожує погіршенням успішності і загального самопочуття.
Проблеми з поставою. Постійне сидіння викликає проблеми зі здоров'ям. Крім постави, від недостатньої кількості фізичних навантажень страждає загальне самопочуття дитини.
Втрата навичок реального спілкування. У соціальних мережах діти спілкуються «заочно». Вони ведуть себе більш розкуто, ніж в реальному світі. Іноді, навіть занадто. Як наслідок, спілкування оффлайн здається складнішеим ніж воно є насправді.
«Facebook-депресія». Вчені Х'юстонського університету провели дослідження, за результатами якого виявилося, що користувачі соціальної мережі схильні до депресивних розладів більше інших.
Фішинг. Це спроба зловмисників під маскою надійної організації отримати конфіденційну інформацію (дані банківських карт, паролі і т.д.) шляхом повідомлень. На такі виверти і дорослі ловляться, що вже говорити про дітей.
Кібербулінг. Соціальні мережі використовуються для розсилки погроз, образ і залякування. На жаль, від Кібербулінгу найчастіше страждають діти до 16 років.

ОСОБЛИВОСТІ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕПОВНОЛІТНІХ

Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності пов'язане з фізіологічним процесом поступового формування здатностей особи після досягнення певного віку усвідомлювати свої дії та керувати ними

й розуміти небезпечність вчинюваних дій.

Згідно зі ст. 22 Кримінального Кодексу України (надалі - ККУ), відповідальність за деякі злочини настає з 14 років. Тому перелік злочинів, за які можлива кримінальна відповідальність, обумовлений головним чином не їхньою тяжкістю (як це помилково вважають), а саме можливістю усвідомлювати суспільно небезпечний характер відповідних дій навіть у 14-

річному віці.

Вчинення злочину неповнолітніми розглядається як пом'якшуюча обставина. Основними видами покарань неповнолітніх є:

- штраф;
- громадські роботи;
- виправні роботи;
- арешт;
- позбавлення волі на певний строк.

У всіх випадках покарання у виді позбавлення волі неповнолітньому не може бути призначено більш ніж 15 років, у тому числі і призначення

покарання за сукупністю злочинів чи сукупністю вироків.

Кримінальна відповідальність неповнолітніх настає з 16 років.
Враховуючи, що кримінальна відповідальність неповнолітніх за своєю формою та змістом досить специфічна, ст. 104 ККУ передбачає умови та порядок звільнення неповнолітньої особи від відбування покарання з випробуванням. Ця стаття може бути застосована до неповнолітнього лише в

разі його засудження до позбавлення волі.

Якщо неповнолітній не вчинить нового злочину, то після закінчення іспитового строку, засудження скасовується і він визнається несудимим. У разі вчинення нового злочину під час іспитового строку, суд призначає засудженому покарання за новий злочин і повністю або частково приєднує

покарання, призначене за попередній злочин.

Формою реалізації кримінальної відповідальності, яка не пов'язана із застосуванням кримінального покарання, є застосування примусових заходів

виховного характеру.

Ст. 105 ККУ містить вичерпний перелік примусових заходів виховного характеру, що можуть застосовуватися до неповнолітніх:

- застереження;
- обмеження дозвілля й встановлення особливих вимог до поведінки

неповнолітнього;
- передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Неповнолітній може бути переданий під нагляд педагогічному колективу навчального закладу тільки за місцем навчання, трудовому колективу - за місцем роботи за умови, що цей колектив спроможний здійснювати належний контроль за поведінкою неповнолітнього та позитивно впливати на його виховання;
- покладення на неповнолітнього, який досяг 15-річного віку і має майно, кошти або заробіток, обов'язку відшкодування заподіяних майнових збитків;
- направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення, але на строк, що не перевищує 3-х років. Умови перебування неповнолітніх у цих установах і порядок їх залишення визначаються законом.

Як правило, примусові заходи виховного характеру застосовуються до осіб, які вперше вчинили злочин, що не становить великої суспільної небезпеки. Направлення неповнолітнього до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків означає поміщення його в спеціальну школу або професійно-технічне училище. Це найбільш суворий примусовий захід виховного характеру. При вирішенні цього питання суд враховує, зокрема, що неповнолітній важко піддається вихованню, вийшов із-під батьківського впливу чи впливу педагогічного або трудового колективу, підпав під

негативний вплив інших осіб тощо.

До спеціальної школи направляються неповнолітні правопорушники віком від 11 до 14 років, а до спеціальних училищ - від 14 і до досягнення правопорушником 18-річного віку. Не підлягають направленню і прийому до спеціального училища неповнолітні, які раніше відбували покарання в місцях

позбавлення волі.

До неповнолітнього може бути застосовано декілька примусових заходів виховного характеру.